ВСІ НОВИНИ

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – унікальна пам’ятка природи з неповторним природним середовищем

Питання створення заповідної території в зоні відчуження науковцями й громадськістю порушувалося не один рік поспіль. За участю Національного екологічного центру України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, вчених НАНУ та інших організацій з 2013 року було проведено цілу низку робочих зустрічей, які мали на меті заснування біосферного заповідника. Нарешті у 2016 році Президент України Петро Порошенко підписав Указ про його створення.

На сьогодні біосферний заповідник – це територія в понад 226 тисяч гектарів з різноманіттям флори і фауни. Про те, чим займається колектив Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника розповідає його очільник Тарас Мельничук.

– Розкажіть, будь ласка, з якою метою та за чий кошт був створений Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник?

– Офіційне заснування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника відбулося рівно через 30 років після аварії на ЧАЕС – 26 квітня 2016 року.

Головною метою створення заповідника було збереження його неповторної флори і фауни, стабілізація гідрологічного режиму, реабілітація забруднених радіацією земель та проведення наукових досліджень у сфері екології, природознавства й географії.

Наразі заповідник фінансується з державного бюджету, проте планується залучення коштів й міжнародних інвесторів.

– Який штат на сьогодні маєте?
– У штаті маємо 35 осіб. Однак, цієї кількості співробітників недостатньо для повноцінного обслуговування території, яка більше тридцяти років перебувала у недоторканному стані та має радіаційне забруднення. Надалі ми плануємо поступово розширити штат до 600 осіб.

Головний офіс заповідника розташований в смт Іванкові, частина адміністративного персоналу перебуває у Києві.

У своєму складі Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник має кілька структурних підрозділів: відділ пропаганди та екоосвіти, відділ екології флори та фауни, юридичний сектор, відділ відтворення та збереження тваринного світу та інші відділи, які забезпечують функціонування установи.

– Біосферний заповідник займає 2/3 території зони відчуження. Чи буде якимось чином територія заповідника відділена від десятикілометрової зони навколо ЧАЕС, де розміщено низку об’єктів поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами?

– Біосферний заповідник розташований в Іванківському та Поліському районах, у межах зони відчуження та зони безумовного відселення. Загальна площа заповідника – майже 227 тисяч гектарів, що робить його найбільшим у державі.

Десятикілометрова зона навколо ЧАЕС до території біосферного заповідника – не належить. Як всім відомо, там знаходиться низка об’єктів з поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.

Зважаючи на те, що біосферний заповідник є природоохоронною установою – законодавством визначено його функціональне зонування. Передбачено виділення чотирьох зон: заповідної, буферної, регульованого заповідного режиму, а також зони антропогенних ландшафтів. Кожна з них передбачає різний ступінь господарської діяльності: від повної заборони господарських робіт у заповідній зоні – до обмежених видів робіт у зоні антропогенних ландшафтів.

Межування заповідних територій з десятикілометровою зоною навколо ЧАЕС проходитиме природними рубежами: дорогами й каналами. Вздовж ліній розмежування будуть встановлені відповідні знаки та щити державного зразка. Розмежування у вигляді огорожі є неприпустимим, оскільки це перешкоджатиме міграції диких тварин.

– Хто є мешканцями заповідника на сьогоднішній день? Рідкісні тварини чи рослини трапляються?

– На цей час у зоні відчуження живе близько 400 видів тварин, птахів та риб, 67 з них – занесено до Червоної книги України. Те ж з флорою: з 1 228 видів, знайдених на території зони, 61– рідкісні. Науковці радіють відновленню популяції унікальних для поліських територій бурих ведмедів, а також лосів, вовків, рисей, оленів і, як не дивно, коней Пржевальського, завезених сюди ще в 90-х.

Тут почали з’являтись рідкісні чорні лелеки та нетипові для цих країв єнотовидні собаки. Унікальним видом є вечірниця велетенська – кажан, що вирізняється своїми нетиповими розмірами.
Впродовж 30 років після аварії збагатилися й рибні ресурси, з’явились нові види. У річках присутні 59 видів кісткових риб, з них 9 – занесено до Червоної книги України, у тому числі й мінога українська з класу круглоротих.

Загалом чорнобильські тварини нічим не відрізняються від звичайних, хіба що менш полохливі, бо їм не доводилось зустрічатися з людиною. Розповіді про аномалії і мутантів – перебільшення. Єдине, що можна назвати правдою – це істоти, розмір яких перевищує звичайний. Тут можна зустріти двохметрових щук та півтораметрових сомів. Завдяки та всупереч техногенній катастрофі на території 30-ти кілометрової зони відчуження утворився унікальний природний осередок для розвитку рідкісних видів флори і фауни.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник є унікальною пам’яткою природи з неповторним природним середовищем, популяцією рідкісних червонокнижних тварин та різноманітністю видів рослин, які потребують постійного моніторингу, вивчення і захисту з боку Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника.

– Чим займається колектив заповідника станом на сьогодні?

– Заповідник – перш за все, науково-дослідна установа, яка повинна здійснювати фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Власне, цим і займається спеціально створений відділ екології флори та фауни.

На початковому етапі, цей відділ ставить за мету узагальнення та систематизацію наукових даних, отриманих науковцями різних організацій за час, що минув після аварії на ЧАЕС. Основним звітним документом відділу екології флори та фауни є Літопис природи. Саме над ним наші науковці плідно працюють на часі й незабаром планують його видання.

По мірі комплектування відділу науковцями різного напряму, планується також проведення власних експедиційних обстежень флори та фауни.

Не менш важливий вектор діяльності – організація освітньо-виховної роботи з населенням Іванківського та Поліського районів. З цією метою був створений відділ пропаганди та екоосвіти. Фахівці відділу на постійній основі працюють з населенням, розповідають про місію заповідника, читають лекції для молоді.

– У лютому Ви підписали договір про співпрацю з Древлянським заповідником. З якою метою?

– Чорнобильський та Древлянський заповідники знаходяться на Поліссі, в аналогічних природно-кліматичних умовах та на забрудненій радіонуклідами території. Обидва заповідники мають подібну флору та фауну. Оскільки Древлянський заповідник був створений значно раніше, він має вже певні напрацювання та результати власних наукових досліджень.

Договір нами підписано з метою обміну досвідом та проведення спільних наукових досліджень у майбутньому.

– З ким ще співпрацюєте? Можливо, маєте якісь міжнародні проекти за напрямом?

– На сьогоднішній день ми проводимо спільні дослідження з Київським зоологічним парком загальнодержавного значення. Разом досліджуємо поведінку ссавців зони відчуження, спостерігаємо за конями Пржевальського, збираємо матеріали по екології хижаків.

Що стосується міжнародного співробітництва – маємо спільний проект з UNEP (United Nations Environment Programme). Називається проект «Збереження, посилення та управління запасами вуглецю та біорізноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження».

Також маємо спільний проект України та Білорусії, який реалізується за підтримки ОБСЄ в рамках кампанії «Підвищення інформованості про профілактику лісових пожеж і правил поведінки при наближенні лісової пожежі на територіях, прилеглих до зони відчуження». У майбутньому, хотілося б поглибити співпрацю, започаткувати нові проекти як з UNEP, так і з ОБСЄ.

Загалом міжнародне співробітництво, зокрема проведення міжнародних досліджень є одним з найбільш пріоритетних напрямів роботи Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Ми готові до співпраці з різними міжнародними організаціями. Звертайтеся, будемо раді.

Інтерв’ю редакції веб-сайту Uatom.org

01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26

Тел.: (044) 594-82-42
Факс: (044) 594-82-45

dazv@dazv.gov.ua

Запит на інформацію Альтернативна версія Повідом про корупцію