ВСІ НОВИНИ

У Чорнобилі діє виставка витворів майстрів-аматорів

У Будинку культури Чорнобиля працює виставка художніх виробів, створених руками працівників підприємств зони відчуження. Сьогодні на виставці можна побачити роботи різних жанрів і виконання, а майстри-аматори радо діляться розповідями про свої джерела натхнення.

«Вишивати почала ще з дитинства, це моє хобі. Два рушники із символічними назвами «Калина» та «Чаша» я вишила до дня ліквідатора. Калина – один із символів України. З давніх-давен і донині калина росте майже біля кожної сільської української хати, символізує добробут, материнство, життя, ніжність та красу, вона часто є учасницею українського весільного обряду. Чаша – це символ надії, достатку і процвітання, а також духовного єднання людини з Богом, адже українці – народ боголюбний, який звертає свої молитви до Бога і вірить у відродження держави з Його благословенням і поміччю», – розповідає оператор пральних машин ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» Ангеліна Муравйова, яка працює у зоні відчуження з 1998 року. Ангеліна Олексіївна з дев’ятнадцятирічного віку живе в Україні, вже давно є справжньою українкою, вишиває прекрасні українські рушники, розуміє, любить і поважає українські звичаї.

«Рукоділлям захоплююсь з юних літ. У школі у нас був предмет «домоводство» і ази рукоділля (шиття, вишивання, в’язання) я вивчила саме завдяки йому. У ті часи в магазинах не завжди можна було купити щось із одягу, особливо дитячого, тому ми, молоді матері, намагалися щось робити власноруч, і в’язання було найпоширенішим заняттям серед жінок. Потім цей вид рукоділля став для мене приємною звичкою і нині я з великим задоволенням в’яжу речі для своїх синів, онучки та й для себе. Хочу створити та подарувати щось оригінальне, цікаве, нестандартне. Адже подарунки, зроблені власноруч, завжди приємно отримувати, бо в них вкладено душу майстра», – розповідає Катерина Василівна Федосенко, учасниця виставки, яка у зоні відчуження працює понад 30 років, директор житлово-комунального комплексу ДСП «Чорнобильський спецкомбінат».

«Макраме захоплювалася з дитинства, в’язала метелики, пляшки, настільні серветки. Коли в серпні 2003 року я приїхала працювати в зону відчуження, мені запропонували вести курси макраме, а до малювання мене заохотив Леонід Однолько. Пізніше почала вишивати бісером, гладдю, хрестиком, а ще останнім часом захопилася розмальовуванням пляшок, вазонів», – розповідає Наталія Мамай, лаборант-радіометрист ДСП «Екоцентр». До аварії на Чорнобильській АЕС Наталія мешкала у місті Прип’ять, після евакуації переїхала в місто Дніпро, де у неї була авторська виставка робіт макраме.

Різноманітність жанрів і видів творчості свідчить про зростання індивідуальної майстерності та самобутності митців, розвиток їхнього бачення навколишнього світу. Уважне споглядання творів аматорів висвітлює зміни в їхніх поглядах та уподобаннях – у одного і того самого автора, залежно від настрою чи бажання освоїти нові види рукоділля можуть бути твори різного спрямування.

«Вечорами, стібок за стібком, нанизувала кольорові намистинки, опановувала досі невідому для себе техніку. А коли через певний час образ Божої Матері ніби ожив на тканині, мені знову захотілося творити. Мистецтво вишивки бісером – заняття дуже копітке. Необхідно володіти надзвичайною наполегливістю, ретельністю та витримкою, щоб не кинути розпочату справу», – розповідає оператор пральних машин ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» Тетяна Зборовська, яка працює у Чорнобилі понад 20 років.

Сьогодні у виставковому залі також преставлені роботи Олени Гаріної, Лариси Даденко, Марини Козуб, Любові Ярової (ДСП «Екоцентр»), Світлани Демидюк, Ірини Іванник, Лариси Мартиненко, Світлани Михайлюк, Аліни Сидорової, Любові Яремчук (ДСП «Чорнобильський спецкомбінат»), Наталії Пояркової (ДСП «Північна Пуща») та Леоніда Однолька – чорнобильського художника, який нещодавно пішов з життя, проте навіть під час тяжкої хвороби передавав свої картини для експозиції та радів з того, що люди цінують його твори і вшановують його як митця.

Дякуємо вам, друзі, за вашу творчість і готовність поділитися прекрасним настроєм з усіма! Нехай не знають втоми ваші руки, нехай не зникне бажання дарувати собі задоволення, а людям – радість. Щастя вам, здоров’я, миру та процвітання!

Трохи історії:

Ідея проведення виставок мистецьких творів майстрів-аматорів виникла у квітні 1990 року після створення Культурного центру профспілкового комітету НВО «Прип’ять». Робота центру була спрямована на організацію дозвілля працівників зони відчуження. У той час були створені бібліотека та клуб для проведення культурно-масової, концертно-гастрольної та іншої діяльності.

Перебуваючи на вахті, у вільний від роботи час, люди шукали способи урізноманітнити свій відпочинок, провести його з користю та задоволенням. Багато хто з них, особливо жінки, брали з собою на вахту набори для вишивання, плетіння, малювання і займалися творчістю після роботи. У процесі створення своїх художніх виробів вони знайомилися з виробами друзів, обмінювалися враженнями, обговорювали нові візерунки, схеми плетіння, картини. Так, поступово, у зоні відчуження згуртовувалися колективи аматорів, які розпочинали свою роботу у Будинку культури Чорнобиля та вахтовому селищі Зелений Мис.

Спочатку гурток художньої творчості очолив Леонід Однолько, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, художник-оформлювач профспілкового комітету НВО «Прип’ять». Він брав участь в художньому оформленні культурно-масових заходів як художник, забезпечував роботу студії художньо-прикладного мистецтва, а також організовував виставки до святкових та пам’ятних дат. З часом тематичні виставки переросли у постійно діючі. Коло учасників гуртків значно розширилось. З’явилися роботи з різноманітної тематики – художньої, природної, релігійної.

 

01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26

Тел.: (044) 594-82-42
Факс: (044) 594-82-45

dazv@dazv.gov.ua

Запит на інформацію Альтернативна версія Повідом про корупцію