ВСІ НОВИНИ

Як поводяться з радіоактивними матеріалами у Швеції – розповідь експерта

Для України питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ) на сьогодні є більш, ніж актуальним. Оскільки, в країні експлуатується 15 енергоблоків АЕС, з експлуатації знімається ще чотири енергоблоки Чорнобильської АЕС. Не варто забувати також й про промисловість, медичну сферу, військову спадщину часів СРСР; усі вони є постачальниками відпрацьованих ДІВ та РАВ на території України.

Система поводження з радіоактивними матеріалами України постійно розвивається. Нещодавно розпочалося будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Чорнобильській зоні відчуження. Продовжується розвиток комплексу «Вектор», де розміщено низку об’єктів поводження з РАВ. Триває перегляд Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з РАВ, після чого буде визначена чітка позиція з приводу будівництва геологічного сховища в Україні. Все ж, незважаючи на вагомі зрушення за напрямом, суспільство дуже боязко сприймає розбудову системи поводження з радіоактивними матеріалами в Україні.

Редакції веб-сайту Uatom.org вдалося поспілкуватися з провідним міжнародним експертом у даній сфері Ансі Герхардсон. Питаннями поводження з радіоактивними матеріалами Ансі займалася протягом десяти років у Міністерстві навколишнього середовища Швеції. На часі – вона начальник відділу захоронення РАВ Шведського органу з радіаційної безпеки (SSM).

Про систему поводження з ВЯП та РАВ Швеції, спорудження геологічного сховища для відпрацьованого ядерного палива, а також про те, як налагодити діалог з суспільством Ансі Герхардсон розповіла ексклюзивно для веб-сайту Uatom.org.

1

Ансі Герхардсон, начальник відділу захоронення радіоактивних відходів Шведського органу з радіаційної безпеки

– Ансі, скільки сховищ налічує система поводження з радіоактивними матеріалами Швеції?

– Система поводження з радіоактивними матеріалами Швеції складається з трьох геологічних сховищ: сховища для остаточного захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів (SFR), сховища для остаточного захоронення відпрацьованого ядерного палива та сховища для остаточного захоронення довгоіснуючих радіоактивних відходів (SFL).

На сьогодні в Швеції експлуатується центральне проміжне сховище для відпрацьованого ядерного палива (Clab). Розташоване у місті Оскарсгамн, в експлуатацію введене в 80-х роках минулого століття. На глибині 30 метрів під землею там зберігається понад 6 500 тон відпрацьованого ядерного палива у великих басейнах витримки. Термін зберігання ВЯП – 30-40 років, після чого воно має бути перевезене до ще не збудованого сховища для остаточного захоронення відпрацьованого ядерного палива.

Сховище для остаточного захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів (SFR) розташоване у місті Форсмарк у гранітних породах на рівні 50 метрів нижче моря. Після закінчення терміну експлуатації – сховище буде закрите.

Сховище для остаточного захоронення довгоіснуючих радіоактивних відходів (SFL) – поки що на стадії розвитку. Заявка від оператора, компанії SKB на спорудження об’єкту має бути готова у 2020-2030 роках. На часі SSM веде продуктивний діалог з SKB з цього приводу.

– Як йдуть справи зі спорудженням сховища для остаточного захоронення відпрацьованого ядерного палива? Фіни випередять шведів?

– Так, це правда. Наші колеги з Фінляндії просунулись значно далі у спорудженні геологічного сховища для остаточного захоронення ВЯП.

Використовує Фінляндія такий же метод, як і Швеція. У сховищі, заглибленому у гранітні породи на 500 метрів, будуть розміщуватися мідні контейнери вкриті бентонітовою глиною. Будівництво експериментального сховища Onkalo поблизу Олкілуото в муніципалітеті Еурайокі розпочалося декілька років тому. В 2012 році була подана заявка на отримання дозволу для перетворення Onkalo на сховище для остаточного захоронення відпрацьованого ядерного палива в майбутньому. Отримавши позитивні висновки від органу радіаційної безпеки Фінляндії (STUK), уряд Фінляндії в 2015 році вирішив дати дозвіл на це.

У Швеції процес спорудження сховища займе ще якийсь період часу. Восени ми взяли участь у слуханнях Шведського екологічного суду. Зазначу, в процесі одержання дозволу – це стандартна практика. Кілька тижнів тому суд оприлюднив своє рішення, передавши його до уряду.

Загалом суд позитивно розглядає заяву на спорудження сховища, проте вважає, що існує потреба у наданні додаткових роз’яснень щодо певних процесів деградації, пов’язаних із мідним контейнером.

Ми в SSM також встановили необхідність надання додаткової інформації, проте для нашої комплексної оцінки такі дані можна одержувати поетапно. Власне, це ми й озвучили в суді.

Наразі настала черга уряду Швеції примати рішення щодо ліцензування сховища. Зважаючи на те, що цієї осені у нас вибори, рішення ймовірно прийматиме вже новий уряд. Відбудеться це, скоріш за все, не раніше весни 2019 року.

– STUK вважає рівень безпеки фінського сховища обґрунтованим. Яка позиція SSM? Чи вважаєте Ви шведське геологічне сховище для захоронення ВЯП безпечним?

– Відповідно аспектів з радіаційної безпеки – сховище буде безпечним.

4 1

– Після спорудження об’єкту – ВЯП з інших країн на зберігання прийматимете?

– Ні. ВЯП з інших країн Швеція приймати не буде. Така є політична воля нашої держави.

– А фіни?

– Не можу з упевненістю сказати. Вам слід цікавитися у них.

– Яка Ваша думка з приводу спорудження геологічного сховища в Україні?

– Детальної інформації з приводу того, як просуваються справи за цим напрямом в Україні, я не маю. Все ж, я щиро зичу успіху українцям у цій нелегкій справі.

У Швеції процес прийняття рішення щодо спорудження сховища тривав близько 40 років. За цей час було витрачено чимало енергії та ресурсів. Ми сподіваємося, що рішення уряду не доведеться чекати ще 10-20 років.

– Хто ініціював процес обговорення спорудження об’єкту з громадськістю?

– Здебільшого оператор, компанія SKB.

– Ансі, що би Ви порадили українському регулятору за напрямом поводження з радіоактивними матеріалами?

– Колегам з України я би радила не забувати про швидкоплинність часу. Для спорудження геологічного сховища його знадобиться чимало. Ґрунтовні дослідження, вибір місця, обговорення з населенням – то лише початок. Чим раніше ви розпочнете процес – тим краще. І наостанок – діалог з людьми налагоджувати слід поступово, але достатньо активно. Чим менше люди знатимуть про об’єкт – тим більше боятимуться.

За матеріалами веб-сайту
Uatom.org

01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26

Тел.: (044) 594-82-42
Факс: (044) 594-82-45

office@dazv.gov.ua

Запит на інформацію Альтернативна версія Повідом про корупцію