ВСІ НОВИНИ

Як сьогодні впливає радіація на стан флори та фауни зони відчуження

Сьогодні зона відчуження перетворилася на справжній дослідницький полігон для науковців з усього світу. Всіх цікавить як радіація вплинула на стан флори і фауни на цій території і в якому стані зараз перебуває екосистема Українського Полісся.

«Важкий період для тварин був у перші 2-3 місяці після аварії. Тоді в повітрі було найбільше радіонуклідів з коротким періодом напіврозпаду, наприклад, Йоду-131. Чим коротший період розпаду елементу, тим більш агресивний характер має його випромінювання», – розповів керівник відділу екології флори та фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський в ефірі радіо «ХАЯТ».

На цей час радіаційний стан у зоні відчуження визначається в основному радіоактивними Цезієм-137 і Стронцієм-90, період напіврозпаду яких близько 30 років, тож їхнє випромінювання менш агресивне, ніж у Йоду-131, період напіврозпаду якого 8,5 днів. Природа колись покинутих земель самовідроджується: тут спостерігається активне розмноження як звичайних, так і рідкісних видів тварин.

«За різними оцінками, сьогодні близько 24 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України, існують в зоні відчуження. Це, наприклад, рись, ведмідь - найбільший хижак, борсук, а також кінь Пржевальського – останній вид диких коней на планеті Земля. Кількість та різноманіття представників флори після аварії на Чорнобильській АЕС не зменшились, а навпаки зросла. Дерева та рослинність захоплюють колишні сільськогосподарські угіддя і це позитивне явище», – зазначив Денис Вишневський

Таке відродження природи неабияк цікавить науковців ще з 90-х років минулого сторіччя. Диких тварин науковці використовують як модель для дослідження впливу радіоактивного випромінювання на стан фауни.

Науковці з Джорджтаунського університету США спільно з працівниками Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника та фахівцями Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» досліджували вовків за допомогою спеціальних ошийників, які дозволяли заміряти накопичену дозу гамма-випромінювання та щогодинно відстежувати переміщення тварин.

«На разі в зоні відчуження реалізується спільний україно-японський проект «SATREPS», працюють науковці університету Портсмута (Великобританія), які нещодавно спільно з фахівцями Варшавського університету (Польша) відпрацювали міжнародну експедицію з дослідження популяції коней Пржевальського», – зазначив Денис Вишневський.

За даними фахівців, незважаючи на небезпечне сусідство з ядерним реактором, природа в Чорнобилі процвітає.

За словами Дениса Вишневського, зона відчуження – це територія, де не будуть в майбутньому жити люди, але це не втрачена для держави територія. Зона відчуження – це простір дикої природи, а її дослідження сприяють пошуку нових шляхів подолання наслідків аварії.

 

01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26

Тел.: (044) 594-82-42
Факс: (044) 594-82-45

dazv@dazv.gov.ua

Запит на інформацію Альтернативна версія Повідом про корупцію