ДІЯЛЬНІСТЬ В ЗОНАХ ВІДЧУЖЕННЯ

Розпорядження Кабінету міністрів України від 18 липня 2012 року № 535-р про схвалення концепції реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

18 липня 2012 р. м. Київ № 535-р

 

Про схвалення Концепції реалізації державної
політики у сфері розвитку діяльності в окремих
зонах радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи

 


1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, що додається.

2. Міністерству надзвичайних ситуацій разом з Державним агентством з управління зоною відчуження розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації схваленої цим розпорядженням Концепції.

 

Прем’єр-міністр України

М. АЗАРОВ

 


СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 18 липня 2012 р. № 535-р

КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері розвитку
діяльності в окремих зонах радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Проблема, яка потребує розв’язання

Зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення (далі — зона відчуження) є частиною території, що зазнала найбільшого радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, з особливою формою управління, землі якої виведені з господарського обігу і відмежовуються від суміжної території.

На території зони відчуження розміщені радіаційно-ядерні об’єкти, система радіаційно-екологічного контролю та моніторингу, об’єкти інфраструктури, які потребують зняття з експлуатації, переведення в екологічно безпечний стан та забезпечення розвитку з урахуванням інтересів держави, зокрема ядерно-енергетичного комплексу.

Земельні, водні та лісові ресурси зони відчуження, які виконують функцію природного бар’єра на шляху розповсюдження радіоактивного забруднення за її межі, потребують постійного контролю, обслуговування і використання з дотриманням вимог радіаційної безпеки.

Екологічна небезпека в зоні відчуження зумовлена не лише наявністю ядерно- та радіаційно-небезпечних об’єктів і загрозою поширення радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на значну територію, а і можливістю виникнення таких катастрофічних явищ, як лісові пожежі, неконтрольоване підтоплення та осушення ґрунтів, епіфітотії та епізоотії, інших негативних процесів у навколишньому природному середовищі.

У той же час зона відчуження є осередком національних духовних і культурних цінностей, у якому зберігаються об’єкти культурної спадщини.

Діяльність у зоні відчуження провадиться за такими напрямами:

підтримка бар’єрної функції та забезпечення функціонування об’єктів інфраструктури;

зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему;

безпечне поводження з радіоактивними відходами, у тому числі тими, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відпрацьованим ядерним паливом;

підтримання у безпечному стані побудованих після Чорнобильської катастрофи об’єктів локалізації радіоактивних відходів;

очищення та дезактивація забрудненої території.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є визначення напрямів і пріоритетів організаційної, виробничої, науково-технічної, природоохоронної та іншої діяльності у зоні відчуження, що спрямовується на мінімізацію екологічної небезпеки та збереження природних багатств, матеріальних, духовних і культурних цінностей, забезпечення стійкості і біорізноманіття її екосистеми та використання території зони відчуження у господарських цілях.

Реалізація Концепції, зокрема, передбачає:

захист населення від можливого впливу радіаційно-ядерних об’єктів зони відчуження та радіоактивного опромінення, а також радіаційний захист персоналу, який працює в зоні відчуження, у тому числі у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

ефективне використання в інтересах держави об’єктів, розміщених на майданчику Чорнобильської АЕС та в зоні відчуження;

забезпечення функціонування об’єктів інфраструктури, необхідних для провадження діяльності у зоні відчуження;

збереження розташованих у зоні відчуження об’єктів державної власності для їх подальшого використання;

проведення радіоекологічного моніторингу навколишнього природного середовища;

проведення наукових досліджень;

удосконалення системи управління та структури державних підприємств, що провадять діяльність у зоні відчуження;

провадження господарської діяльності, зокрема реалізація інвестиційних проектів з урахуванням необхідності зменшення колективної дози радіоактивного опромінення персоналу, який працює в зоні відчуження, а також обмеження його кількості.

Реалізувати Концепцію передбачається у період до 2017 року.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми здійснюється з урахуванням таких принципів забезпечення безпеки:

у зоні відчуження допускається лише провадження діяльності, що не погіршує радіоекологічного стану території, сприяє її реабілітації та подальшому відновленню і використанню згідно з нормами і правилами радіаційної безпеки;

діяльність, пов’язана із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС, перетворенням об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, поводженням з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, очищенням території, використанням природних ресурсів, провадиться з дотриманням принципів радіаційної безпеки;

заходи з мінімізації екологічної небезпеки у зоні відчуження здійснюються з урахуванням можливості виникнення екстремальних природних ситуацій та пов’язаного з ними ризику розповсюдження радіоактивних речовин, у тому числі за межі зони відчуження;

діяльність, спрямована на покращення радіоекологічного стану, провадиться з максимальним використанням природних чинників;

інвестиції у будь-який вид діяльності на території зони відчуження здійснюються виходячи з пріоритетності забезпечення безпеки відповідно до економічних можливостей держави та з урахуванням принципів протирадіаційного захисту.

Шляхами розв’язання проблеми є:

підтримка бар’єрної функції та удосконалення захисних бар’єрів;

укріплення гідротехнічних споруд як основного бар’єра на шляху міграції радіоактивних речовин за межі зони відчуження (водним шляхом мігрує до 90 відсотків загальної кількості радіоактивних речовин);

зменшення ризику виникнення лісових пожеж (під час пожеж повітряним шляхом мігрує до 10 відсотків загальної кількості радіоактивних речовин):

- раннє виявлення загорянь та пожеж;

- здійснення протипожежних заходів, зокрема зниження рівня захаращеності, улаштування мінералізованих смуг і протипожежних розривів, пожежних водоймищ, у тому числі в заказнику “Чорнобильський спеціальний”;

здійснення заходів із зменшення обсягу міграції радіоактивних речовин за межі зони відчуження під час екстремального вітру, урагану, смерчу;

зменшення обсягу техногенного розповсюдження радіонуклідів:

- запобігання несанкціонованій діяльності у зоні відчуження, проникненню на її територію сторонніх осіб і транспортних засобів, контроль за вивезенням (ввезенням) радіоактивно забруднених матеріалів і забезпечення громадського порядку;

- підтримка в робочому стані огорожі по периметру зони відчуження;

- удосконалення системи охоронної сигналізації;

- улаштування штучних бар’єрів на просіках і лісних дорогах;

- забезпечення функціонування пунктів спеціального оброблення транспортних засобів;

- модернізація контрольно-пропускних пунктів із встановленням автоматизованого обладнання для радіаційного контролю;

радіоекологічний моніторинг зони відчуження і її цільове районування, зокрема визначення доз зовнішнього і внутрішнього опромінення потенційних жителів, проведення за його результатами картування території зони відчуження та визначення зон можливого проживання населення,  спорудження об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

здійснення медичного і біофізичного контролю за персоналом, що працює в зоні відчуження;

забезпечення експлуатаційної надійності об’єктів, зокрема залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту, тепло-, водо- та енергопостачання, засобів зв’язку, ліній електропередач;

зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, стабілізація стану об’єкта “Укриття” та перетворення його на екологічно безпечну систему відповідно до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України від 15 січня 2009 р. № 886-VI;

будівництво в зоні відчуження комплексу об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, відповідно до Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, затвердженої Законом України від 17 вересня 2008 р. № 516-VI.

Реалізація Концепції здійснюється виходячи з необхідності:

ефективного використання об’єктів і споруд, розміщених на майданчику Чорнобильської АЕС, зокрема тих, що вивільнятимуться у процесі зняття з експлуатації першого — третього блоків;

забезпечення взаємозалежності та синхронізації діяльності на зазначеному майданчику та на іншій території зони відчуження під час зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, зняття з експлуатації водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС, експлуатації та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації об’єктів, призначених для їх перероблення;

врахування сумарного радіаційного впливу (потенційного і поточного) комплексу виробництв поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, у тому числі на довготривалий період;

звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів, включаючи тверді радіоактивні відходи, які утворюються під час зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та здійснення заходів з дезактивації території зони відчуження згідно з нормативними документами;

забезпечення фізичного захисту об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, у тому числі розроблення та здійснення заходів адміністративного контролю за сховищами для захоронення таких відходів з метою обмеження розповсюдження радіоактивного забруднення;

розвитку виробничої та природоохоронної діяльності, у тому числі в заказнику “Чорнобильський спеціальний”;

визначення меж території зони відчуження, що відведена для виробничої діяльності, зокрема пов’язаної із забезпеченням функціонування радіаційно-ядерних об’єктів;

будівництва централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій;

розвитку виробництва, пов’язаного з дезактивацією обладнання, матеріалів тощо з метою повернення матеріальних цінностей, що перебувають у зоні відчуження, у господарське використання;

опрацювання питання щодо розміщення плавильного виробництва для отримання металу для виготовлення контейнерів (бочок) для зберігання радіоактивних відходів;

опрацювання питання щодо реалізації проектів у сфері зеленої енергетики:

- використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії, іммобілізація частини мобільних форм радіонуклідів у ґрунті шляхом утилізації радіаційно-забрудненої деревини (будівництво когенераційних установок із спалювання деревини);

- вирощування сільськогосподарських енергетичних культур (рапсу, швидкорослої верби тощо) та розміщення виробництва з їх перероблення;

- розміщення вітрових і сонячних електростанцій;

реалізації екологічних та природоохоронних проектів:

- реабілітація земель зони відчуження із застосуванням методів фіксації радіонуклідів на місцевості;

- підтримка та розвиток біорізноманіття, у тому числі реабілітація ставків, що виключені з рибоводного процесу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- здійснення лісовідновлювальних заходів;

- поводження з торфовими болотами у зоні відчуження;

проведення наукових досліджень, зокрема:

- радіаційний моніторинг довкілля, довгострокове прогнозування і оцінка ризиків від міграції радіонуклідів у природних і природно-техногенних екосистемах зони відчуження;

- аналіз можливих напрямів реабілітаційної діяльності на території зони відчуження з урахуванням радіаційних факторів, екологічного, фіто- та зоосанітарного стану, стану рослинного покриву тощо;

проведення радіоекологічних, радіобіологічних і радіаційно-генетичних досліджень об’єктів флори і фауни, розроблення методичних підходів до радіаційного захисту біоти;

вивчення трансформацій урбанізованих екосистем під впливом чинників аварії (на прикладі м. Прип’яті), у тому числі з метою вивчення наслідків радіоактивного забруднення урбанізованого ландшафту через радіаційні аварії або терористичні акти;

вивчення і оцінки бар’єрних властивостей основних елементів природно-техногенної бар’єрної системи зони відчуження з метою їх оптимізації;

обґрунтування вибору майданчика для будівництва сховища радіоактивних відходів геологічного типу;

вивчення природних і природно-техногенних процесів, які впливають на характеристики об’єктів, розташованих у зоні відчуження, розроблення пропозицій щодо підвищення рівня їх надійності;

дослідження з метою обґрунтування цільового функціонального районування зони відчуження, зокрема виділення території для спорудження радіаційно-ядерних об’єктів, полігонів наукових досліджень, провадження господарської діяльності, не пов’язаної з використанням джерел іонізуючого випромінювання, та території, яку можна повернути для господарського використання;

розроблення кількісних та якісних показників і критеріїв щодо визначення кінцевого стану території зони відчуження після здійснення заходів з реабілітації, в результаті яких можливе повернення її до господарського використання;

дослідження і збереження історичної та культурної спадщини;

проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питання перебування у зоні відчуження осіб, які проживають у ній тимчасово;

збереження пам’яток культурної спадщини, культових споруд і кладовищ;

створення системи управління діяльністю в зоні відчуження на основі використання сучасних геоінформаційних комп’ютерних технологій;

здійснення міжнародного співробітництва;

удосконалення законодавства у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, радіологічного захисту населення, реабілітації радіаційно-забруднених територій і поводження з радіоактивними відходами та джерелами іонізуючого випромінювання.

Очікувані результати

Реалізація Концепції забезпечить:

радіаційну безпеку персоналу, що працює в зоні відчуження, а також зниження рівня радіаційного ризику для населення за її межами;

безпечне виконання робіт із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС;

подальшу стабілізацію об’єкта “Укриття” та мінімізацію ризиків на етапі його перетворення на екологічно безпечну систему;

прийнятний рівень безпеки об’єктів локалізації радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

мінімізацію рівня екологічної небезпеки, пов’язаної із поводженням з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом на основі створення у зоні відчуження системи поводження з ними як елемента відповідної державної системи;

підвищення рівня захищеності населення і довкілля відповідно до міжнародних стандартів шляхом мінімізації небезпеки радіаційно-ядерних об’єктів, розміщених у зоні відчуження;

безпеку наявних і споруджуваних у зоні відчуження радіаційно-ядерних об’єктів на належному рівні з урахуванням радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища аварійного походження;

отримання нових наукових радіоекологічних та радіобіологічних даних, розроблення сучасних підходів до радіологічного захисту біоти;

зниження рівня соціальної напруги у суспільстві в результаті створення необхідних умов для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі вилучення та захоронення паливовмісних матеріалів з об’єкта “Укриття” і довгоіснуючих радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах, розміщених в зоні відчуження;

подальшу реабілітацію окремих територій і використання переважної частини території зони відчуження у господарських цілях.

Оцінка фінансових і трудових ресурсів,
необхідних для реалізації Концепції

Реалізацію Концепції планується здійснити за рахунок таких джерел:

державний бюджет (за загальнодержавними цільовими програмами, що передбачають фінансування окремих напрямів діяльності у зоні відчуження);

гранти, дарунки, благодійні внески;

інші кошти, в тому числі отримані в результаті провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження.

Обсяги фінансування визначаються загальнодержавними цільовими та іншими програмами, спрямованими на розвиток діяльності у зоні відчуження.

Концепцію планується реалізувати шляхом максимального залучення кваліфікованого персоналу Чорнобильської АЕС та інших підприємств зони відчуження, у тому числі підприємств, які провадять діяльність на етапах будівництва та експлуатації об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26

Тел.: (044) 594-82-42
Факс: (044) 594-82-45

dazv@dazv.gov.ua

Запит на інформацію Альтернативна версія Повідом про корупцію Повідом про корупцію